Понеділок.
Поїхала до Олега і Андрія. Була чулова гулянка. Я співала караоке, їла салат з крабових паличок і пила вино.. Прикольно!
Вівторок
Ввечері ходила до Малючкових. Знову була гулянка. Люда була Снігуронькою, а Женя Дідом морозом. Вони зробили цілу програму!! Ще мені подарували подарунок. Але я його там забула..((
Середа
Зустрічалася с К. От згадувала, який був привід зустрічі.. ААА, піти на фотовиставку. Але всі вони були зачинені... Ми пішли в кафешку на Львівській площі, і їли смачнющі тістечка. Потім йшли в сторону Майдану, звернули до Лисої Гори, де видно Андріївський узвіз, Дніпро і багато недобудованих будинків і будівельних кранів. Ми побачили величезний будинок, уже майже добудований, але, видно, ще не зданий в експлуатацію. К. запропонував божевільну ідею - залзти на останній поверх будинку. Підкупити сторожів і т.д. Я погодилася, але звичайно не дуже і вірила, що вийде.. Але вийшло! Сторож виявився пяним, я за гроші на пляшку впустив нас, пообіцявши випустити із будівельного майданчика через годину. Ми були на останньому поверсі. Київ був, як на долоні. Вогні Великого Міста. Ми шалено цілувалися на останньому поверсі недобудованого будинку. Так, я з ним все-ж таки цілувалася. Я слабка, я не могла протистояти його обережній, ніжній настирливості.......
Потім сторож проо нас забув.. Ми вибиралися з будівельнного майданчику через паркани, гори цегли і піску. Але вибралися. Вишли у центрі міста, так несподівано і просто. Потім йшли пішки до Лукянівки. Був морозець, так хороше-хороше.. Але одна думка не покидає мене уже півроку навіть у найкращі моменти. Він одружений. Він старший. Він... Дружина все знає. Як же так??? Якщо він розлучиться - я не знаю як це витримаю. Якщо він розлучиться, я не зможу його бачити взагалі. Це буде кінець... Як я сподіваюся, що я йому набридну нарешті, і він мене покине. Адже Я не зможу його покинути - я це уже знаю напевне.